Українські державні символи

 

МАЛИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГЕРБ УКРАЇНИ

Стаття 20 Конституції України

Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України

ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ

Стаття 20 Конституції України.
Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

ДЕРЖАВНИЙ (великий) ГЕРБ УКРАЇНИ

         Президент Украины направил в Верховную Раду законопроекты о большом Государственном гербе Украины и о Государственном гимне Украины. Предлагаемые Президентом вид герба и текст гимна аналогичны утвержденным Кабинетом Министров Украины в июне 2000 года.heraldry.com.ua Правительством утвержден большой Государственный герб Украины, в центре которого располагается синий щит с золотистым знаком княжеского государства Владимира Великого ("тризуб"). По бокам герба - щитоносцы: справа казак с мушкетом (герб Войска Запорожского) и слева - коронованный лев (герб Галицко-Волынского государства). Над щитом - княжеский венец, под щитом - переплетенные с гроздью калины колосья пшеницы и сине-желтая лента. Государственным гимном Украины предложен гимн на музыку М. Вербицкого со словами первого куплета и припев произведения П. Чубинского в редакции "Ще не вмерла України і слава і воля...". Как сообщает "UA TODAY", в объяснительной записке к законопроекту указывается, что Государственная комиссия по подготовке и проведению конкурса на лучший текст Государственного гимна Украины получила немало предложений относительно утверждения исторического текста П. Чубинского как Государственного гимна. В то же время Государственная комиссия указывает, что среди всех представленных проектов нового текста гимна "не обнаружены такие, которые могли бы стать основой текста".

                                 ГІМН УКРАЇНИ

                              Вірші П. Чубинского

                  Ще не вмерла України, i слава, i воля,

                  Ще нам, браття молодiї, усмiхнеться доля.

                  Згинуть нашi вороженьки, як роса на сонцi,

                  Запануєм i ми, браття, у своїй сторонцi.

                           Приспiв:

                           Душу, тiло ми положим за нашу свободу

                           I покажем, що ми браття, козацького роду.

                    Станем, браття, в бiй кривавий вiд Сяну до Дону,

                    В рiднiм краю панувати не дамо нi кому.

                    Чорне море ще всмiхнеться, дiд Днiпро зрадiє,

                    Ще у нашiй Українi доленька наспiє.

                           Приспiв:

                           Душу, тiло ми положим за нашу свободу

                           I покажем, що ми браття, козацького  роду.

                  А завзяття, праця щира свого ще докаже,

                  Ще ся волi в Українi пiснь гучна розляже.

                  За Карпати вiдiб'ється, згомонить степами,

                  України слава стане помiж народами.

                           Приспiв:

                           Душу, тiло ми положим за нашу свободу

                           I покажем, що ми браття, козацького роду.

 

Варто знати

Вони створили гімн України Чубинський Павло Платонович народився 27 січня 1839 року в небагатій дворянській родині у Борисполі; навчався в Київській гімназії, потім – у Петербурзькому університеті. Повернувшись в Україну, став активним членом нелегальної Київської громади, через що у 1862 році його було заслано до Архангельської губернії.

За етнографічно-стсатистичну експедицію Російського Географічного Товариства до Південно-Західного краю (1869) був нагороджений золотою медаллю РГТ, другу медаль отримав від Міжнародного етнографічного конгресу у Парижі (1875). Помер 26 січня 1884 року, похований у Борисполі.

Чубинський Павло Платонович – відомий український етнограф, фольклорист та поет, автор тексту гімну “Ще не вмерла України і слава, і воля”. Текст гімну було написано восени 1862 року в Києві на мотив сербського патріотичного гімну. 1863 року текст надруковано у львівському журналі “Мета” разом з віршами Т. Шевченка “Мені однаково…”, “Н. Костомарову”, “Заповіт”. Тоді ж цей текст поклав на музику композитор-галичанин Михайло Вербицький.

У 1910 році співак Модест Менцинський записав гімн на грамплатівку. З 1918 року це був гімн Української Народної Республіки. 15 березня 1939 року пісню затверджено офіційним гімном Карпатської України. У Радянській Україні гімн “Ще не вмерла України…” було заборонено. І лише 5 грудня 1991 року він вперше прозвучав під куполом Верховної Ради України. А 6 березня 2003 року Верховна Рада прийняла закон про проголошення пісні “Ще не вмерла України…” Державним Гімном України.

"П'ята колона" - найменування агентури генерала Франко, діючої в Іспанській республіці під час національно-революційної війни 1936-39. Термін "П. к." виник на початку жовтня 1936, коли франкістський генерал Е.Мола заявив по радіо, що бунтівники ведуть наступ на Мадрид чотирма колонами, а п'ята у вирішальний момент ударить з тилу. "П. к." сіяла паніку, займалася саботажем, шпигунством і диверсіями. У час 2-й світової війни 1939-45 "П. к." називали нацистську агентуру в різних країнах, допомагаючу захопленню цих країн фашистськими військами.

День матері в Україні - У 1928 році вперше День матері відсвяткував Союз Українок Канади, а в 1929 році свято прийшло до Галичини. Організатором торжеств була Олена Кисилівська, редактор тижневика «Жіноча доля». Свято вшановування матері в Україні прийнялося легко. Шанування жінки-матері в Україні є давньою традицією, її з давніх часів вихваляли як берегиню сім'ї, роду і народу. Пізніше це шанування посилилося поклонінням Матері Божій - заступниці і покровительці всіх українців, а надалі - любов'ю до створеної в мріях Матері-України. Особливо широко це свято і зараз вшановується в Західній Україні, влаштовуються святкові вечори, виставки, концерти, забави. Але з кожним роком все більше українських сімей саме цього дня поздоровляють своїх мам і бабусь. Традиційно в день матері в багатьох країнах мамам дарують подарунки, листівки і квіти. А, наприклад, в Мексиці святкування Дня матері супроводжується спеціальними католицькими месами, звучить "las mananitas", а для всіх матерів влаштовується святковий обід.
Законодавче святкування Дня матері в Україні встановлено Указом Президента від 10.05.1999 № 489/99 на підтримку ініціативи Державного комітету України у справах сім'ї і молоді, міжнародній організації "Жіноче співтовариство", Союзу жінок України, громадській організації "Союз українок". День матері відзначається щорічно у другу неділю травня.
Свято є міжнародним і в різних країнах світу доводиться на різні дати, але в більшості країн це теж друга неділя травня (у США, Австралії, Канаді, Мексиці, Індії і т.д.). А ось в Росії він святкується в останню неділю листопада (з 1998 року), в Норвегії - в другу неділю лютого.
Ідею святкування Дня матері приписують американській активістці Джулії Уорд Хоув (Julia Ward Howe), що опублікувала в 1872 році прокламацію Дня матері, а також вчительці з Графтона в Західній Вірджинії Ганні Джарвіс (Anna Jarvis), яка в 1907 році організувала меморіальну церемонію в пам'ять своєї матері, що померла. Церемонія пройшла 10 травня. Джарвіс також написала лист міністрам, бізнесменам і політикам з проханням встановити День матері. Узаконив свято в США американський Президент Вудро Вілсон (Woodrow Wilson) 8 травня 1914 року. Відомо також, що ще в Стародавній Греції віддавали дань Геєві, матері всіх богів. Пізніше, з 1600 року, в Англії щорічно дотримували так зване "Материнське воскресіння" ("Mothering Sunday"), яке припадало на четверту неділю Великого посту. Цього дня всю прислугу відправляли по будинках, щоб вони приділили час своїм матерям. Традиційно випікався спеціальний пиріг. Сьогодні цього дня прийнято поздоровляти мам, віддавати належне материнській праці.

 


Сторінка в роботі