Кавказ



Опасной красоты морены позади,
С азартом взяты лбы
И триконей следы оставлены на леднике
И страшном, и прекрасном.

Мерцанье света голубое гор,
Седая перевала ширь
И небо звёздное такое –
Всё это ночь в горах на перевале!

Колючий ветер рвёт палатку,
Стараясь сохранить
Природы девственную красоту
И горизонта голубую ширь.

Задребезжал рассвет,
Утих холодный ветер.
Внизу раскинулся Кавказ,
Альпийские луга и снежные вершины.

Кругом снежная гладь,
Пик Авиации и Мира
Стоят как часовые,
Внизу бурлит извечный водопад.

Т/б “Азау”, 1982 р.

* * *

Весна прийшла


Весна. Сандро Боттічеллі.

Весна прийшла!
Пробудилася ріка,
Зазеленіли верби над рікою,
Великодня чекає православний світ-
Прощення щирого пора.

Дощик щедро стукотить,
Із-під землі прорізались тюльпани,
Бузок зазеленів,
Цвіте барвисто раст,
Защебетали радісно дівчата.

Природа ожива!
Гуркоче грім,
Джурчить струмок
І вітер гне тополю.
Живе природа!

І я живу!
Страждаю і люблю,
Переживаю і творю!
Мені – не ...десят -
Мені – сімнадцять!

березень, 2008 р.

П'ять почуттів. Ганс Макарт (1840-18840

* * *

Ars longa, Vita brevis

(Мистецтво вічне, життя коротке)
Життя –
це божий дар,
Не нехтуй ним
І бережи його.
Храни усіх життя –
І немічних, і сильних,
І вбогих, і заможних.
Усім дано одне життя,
Це божий дар.
Не вір словам –
O tempora, o mores
(О часи, о вподобання)!
Не думай так,
Не вбий,
Не укради,
Не зраджуй,
Не лукавствуй,
Не будь байдужим –
Відомі істини святі.
Бо все це – не життя,
Це рабства жезл,
Це неволі клич,
Кінець Іуди пам’ятай.
І вільні будьмо –
Життя віддячить нам за це!
Vita sine libertate, nibil!
(Життя без свободи - ніщо)
Vivamus, mia Mishel, atqu a memos!
(Будемо жити і любити, моя Мішель!)

Грудень, 2010 р.
* * *
Рафаель Облінскі і місяць


Любов

Любов – велика істина життя,
Єднання душ – велике чудо,
Зустрічі людські – спонтанні,
О, боже, чому такі випробування!

Біла Церква – 2010-12-16
* * *

Твоё согласие тревожит душу,
Твоё согласие – луч солнца золотой,
Мерцанье звёзд в ночи глубокой,
Загадочная даль,
Зыбь моря голубого
И первый гром небес,
И ласковый весенний ветер.
Весна зимой пришла –
Всё торжествует!

Біла Церква - 2010-12-16
* * *

Ти мій ефір,
Ти мій міраж,
Моя ти мрія голуба!
Ти розбудила страть!
Я радуюсь своїм стражданням.
Ти додала мені життя.
Спасибі, що зустрілась у гіперпросторі, Мішель.

Біла Церква - 2010-12-16
* * *

Не зраджуйте любов

Вогонь любові запалав,
Шаленіє ватра
І рветься до небес.
Не зраджуйте любов!

Любов – це крила для польоту,
Це яблуневий цвіт весни,
Безмежний простір океану.
Не зраджуйте любов!

Безумство розцвіло,
Не думай ні про що
В щасливу мить любові.
Не зраджуйте любов!

Любов – це тайна майбуття,
Природного життя начало
І потаємний гріх!
Не зраджуйте любов!

Біла Церква - 2011-01-09
* * *

Радіймо!!!

У-а-а!... У-а-а!...Ура!
Краса у світ прийшла.
Бог дарував дитя,
Радіє вся сім’я.


Яка йому вготована судьба?
Спокійнеє, щасливеє життя?
Гоніння по світах?
А може морок враз?

В Україні править поляк
Все по-польску.
Мова рідна у загоні,
Українці у неволі.

Ще не вмерла Україна,
Вольності козацькі не забуті.
Прийди, Радянська Україно,
Святкуймо нашу злуку!

Прийшли совєти –
Згасли сподівання.
Горлає товарняк:
“Сибір вам, Кустанай, а не Вкраїна!”

Загуркотів засов товарного вагона:
“Ребйонка отдайош сестре?”
“Ні, не віддам мою кровинку!”-
Кричить серденько материнське.

Безмежний простір степу Кустанаю,
Горить, палає вечірній горизот,
Воли в загоні спочивають,
Висланці про рідний дім співають.


Грохоче світ –
Фашист ступив на Україну.
Висланці-німці гомонять –
Надія на спасіння.

Одна вкраїнка серед них
Сидить з дитям, сумує.
Одній остатись – мучитись в Сибірі,
Та в Україні – краще згинуть.

Малин…Фронт…Війна…
-“Куда йдете? К нємцам?”
-“Її сестри чоловіки є комуністи”
Суматоха… взриви…німці…

-“Комуністи?...Партизани?...Розстріляти!...”
-“Ні, ми німці, ми раді вам,
Вона є комуністка”.
-“Затримати і допитати”.

Червоні налетіли яструбки,
Поховалися фашисти.
Синка – на плечі
І бігом – у луг до річки за спасінням.


Окупація…Бандера…
Перемога,
Відбудова,
Врешті-решт – перебудова!

Так проходили літа,
Дитинства мрії голубі
І юності прекрасні поривання,
Із стапелів спускались кораблі.

Участь в побудові автора. Паризька Комуна

І враз змінилося життя,
Москва здригнулася від путча.
Усіх зібрала Біловежська пуща –
Імперія Совєтська згасла!

Свобода!...Рекет!...
Вбивства!...Наркота!...
Чому так сталося?...
Чому така біда?

У владі змін не відбулось,
Майна в державі досить.
Хватали все – хто скільки міг,
Бо знали – правда переможе.

Помаранчева осінь прийшла,
Революція всіх застерегла –
Велика є в народу сила!
Знай про це Кучма!

Ранок надворі,
Калина червоніє,
Над річкою туман,
Моя Вкраїна просинає.


Радіймо світу!
Радіймо нашому життю!
Вже – самостійна Україна!
Вольності козацькі не забудем!

лютий, 2008 р.

* * *

Аватар

Чаклунко-Аватар!
У сірості земній з’явилась спалахом зорі.
Що сталося зі мною?
Не можу й дня прожити,
Щоб не любуватися тобою.

Як ніжна лань увірвалась у життя,
Вогнем палаєш вдалині.
І кличеш, кличеш, - а куди?
Не відчуваю –
Твій жар не зігріває.

Не вір у віртуальні почуття,
Вони – міраж,
Це диявола діяння,
Які згорять у полум’ї,
У полум’ї реального життя.

Біла Церква – 2011-01-14
* * *

Вогонь любові

Ніжний дотик уст твоїх –
І завмираю весь в тобі,
І ти в мені.
Природи тайну відчуваєм –
Радість неземна!
Нема на світі більш нічого.
Горить вогонь любові!

Твій ніжний аромат – дев’ятий вал,
Твої уста, як дикий мед,
А наші руки мов ліани в’ються
Довкола тіл гарячих.
Волосся водопад шовковий
пристрасть розбудив.
Вогонь любові Вівальді грає!

Усе довкола у тумані
І тільки в глибині небес
Зоря сіяє,
Зоря любові.
Ти іскорка, що розпалила ватру.
І я в тобі, і ти в мені!
Шаленієм від любові!

Млость заволоділа нами,
Цвіте вишневий сад,
Стрикоче коник,
Ласкає тіло теплий вітерець
І ніжно гріє подих.
Прекрасне почуття!
Не згасне полум’я любові!

Біла Церква – 2011-01-17
* * *

Не зраджуйте кохання

Я покохав,
Прийшло щасливе відчуття!
Сіяють небеса!
Узимку квіти розцвіли,
Кружляють ластівки.

Кохання – ніжний аромат весни,
Воно немов беззахисне дитя
І грається, і вередує.
Воно – гірський потік,
Що райдугами грає і мчить в обійми раю.

Одна переді мною,
Моя Mishelle, краса земна.
Ти сотворила чудеса –
Ти пристрасть розбудила,
Любові іскру принесла.

У мріях я в Парижі
(Лувр, Монмарт, Версаль і Нотрдам)
Лувр

Твій дотик відчуваю,
Горю, страждаю і люблю!
Не зраджуйте кохання!

Біла Церква – 2011-01-23
* * *

At Paris, At Paris!

Горить серпневий небосхил,
Шаленіє ватра,
Шепоче море ласкаве ш…ш…
Мовчить безмежний простір.
At Paris, At Paris!
Моя ласкава, Mishelle!

І тільки Ми
Об’єднані своїм теплом,
Кохаємось в любові –
І більш нічого.
At Paris, At Paris!
Моя ласкава, Mishelle!

Як гарно навкруги
І жити хочеться
Й радіти.
Чому ти так далеко і водночас близька?
At Paris, At Paris!
Моя ласкава, Mishelle!

Біла Церква - 2011-01-09
* * *

Fata Morgana

Fata Morgana –
Рожева мрія!
Як трепетно до тебе йти,
Як радісно з тобою жити!

Fata Morgana –
Дитинства теплий ранок,
Надії блиск,
Блиск майбуття.

Fata Morgana!
Як хочеться радіти,
Творити,
Страждати і любити!

Fata Morgana,
Життя без тебе – нежиття,
Страх і безнадія,
Суцільний морок на землі.

Моя Fata Morgana –
Це вічнеє бажання,
Це стимул до ваяння,
Це білий парус в морі пізнання.

Біла Церква - 2010-12- 26
* * *